Отже, не зовсім зрозуміле слово ТРАНКІНГ. Сталося воно від англійського слова "trunk", що означає «ствол», «магістраль». Принцип транкінгу полягає в динамічному розподілі обмеженого числа каналів зв'язку між великим числом абонентів. Таким чином , під поняття ТРАНКІНГУ потрапляє практично будь-яка сучасна система зв'язку з комутацією каналів. Проте, всеж таки, цей термін більше прижився для визначення багатоканальних професійних систем радіозв'язку.

До необхідності створення транкінгу призвело те, що конвенціональні системи радіозв'язку не забезпечують раціональне використання радіочастотного ресурсу, не мають внутрішньої логічної структури, не забезпечують необхідні сучасні диспетчерські сервіси і не дозволяють створювати загальнодержавні системи зв'язку з національним покриттям.

Дивно, але родоначальником транкінгу був Радянський Союз. Розробка системи радіального повнодуплексного автоматичного телефонного зв'язку була почата в 1958 р. У 1963 році в Москві була запущена перша в світі система «Алтай». Аналогічна система в США, IMTS (Improved Mobile Telephone Service), була запущена на рік пізніше. Спочатку в системі використовувався частотний діапазон 150 Мгц, пізніше, в 70-х, коли «Алтай» був встановлений і успішно працював в 114 містах СРСР, були виділені нові радіоканали (22 «стволи» по 8 каналів) в діапазоні 330 МГц — що дозволяло забезпечувати чималу дальність і одночасно обслуговувати більше абонентів. Концепція системи була, поза сумнівом, передовою і, невідомо куди б пішов розвиток телекомунікацій, якби СРСР зміг налагодити виробництво високоякісної елементної бази, досягти потрібної культури виробництва та мініатюризації.

Післявоєнний розвиток електроніки привів до серйозного вдосконалення радіоустаткування. Розвинені країни почали масово насичувати служби суспільній безпеці, виробництво, сільське господарство системами конвенціонального радіозв'язку.

Найбурхливіше цей процес відбувався в США, тому проблеми раціонального використання радіочастотного ресурсу, забезпечення якісного безперебійного сервісу вперше знайшли своє рішення саме на американському континенті. Велика площа території, порівняно, невелика щільність населення (на відміну від Європи) зумовили народження унікальних технічних рішень.

В кінці сімдесятих років фірмою E.F.Johnson була розроблена специфікація на однозонову транкинговую систему з розподіленим каналом управління, яка здобула популярність як протокол LTR (Logic Trunked Radio). Неперевершена ефективність серед аналогових однозонових систем дозволило цим системам найбільш тривалий термін знаходитися в експлуатації. Майже всі провідні виробники абонентського устаткування мали в своєму асортименті радіостанції LTR. Сумно, але цей стандарт залишився без уваги на пострадянському просторі. Правда, в Росії, з невеликим запізненням, зрозуміли ефективність даного протоколу. Досить пригадати компанію Регіонтранк, що забезпечила надійне покриття в 90-х роках м. Москви системою ESAS (просунутий клон LTR). Немало подібних систем було розгорнуто в регіонах. Використання чисте американського діапазону 800 Мгц (в Україні це було немислимо) дозволило ввезти велику кількість недорогого американського устаткування (у цей момент Штати бурхливо розвивали в цьому діапазоні цифрову систему iDEN і утворилися гори списаного устаткування). Це призвело до того, що, деякі компанії продавали у таксі транкінгове автомобільне радіо в багатозоновій системі в еквіваленті 100 USD при родрібній ціні конвенціонального радіо Motorola GP300_5T - 1 095 USD.

Проте розвиток сервісів в LTR був всеж таки обмежений, були складнощі з побудовою багатозонових систем. Необхідність більш високоякісного і високошвидкісного з'єднання, особливо в багатозонових системах, привело до розробки систем з виділеним каналом управління. Тут підняла планку Motorola зі своїми «фірмовими» системами StartSite, SmartNet, SmartZone, які, стали основою для найпоширенішої у 90-ті роки європейської системи MPT 1327. Потрібно також відзначити досить цікаву систему, розроблену інженером General Electric Джефом Чилдрессом, EDACS, яку, згодом, виробляла компанія Ericsson. Ця система, досить, успішно конкурувала з Моторолівськимі системами, більш того, це одна з перших систем, в якій була передбачене співіснування і подальша міграція аналогових радіо в цифрові (EDACS Aegis).

Необхідно відмітити, що розробка аналогових транкінгових систем регламентувалася специфікаціями Проекту 16 міжнародній організації APCO (Association of Public Safety Communications Officials), яку підтримували державні структури США. Наприкінці 70-х років це була перша спроба в розробці стандартних вимог для систем рухливого радіозв'язку.

90-і роки XX століття наголосилися перш за все якісним проривом в цифрових технологіях. Тут хочеться відзначити неоцінену на Європейському континенті систему iDEN. Запущена в комерційну експлуатацію в 1994 р. вона була унікальною не лише з точки зору технічних рішень (опублікований чотирма роками раніше всім відомий стандарт GSM в підметки не годився з точки зору спектральної ефективності, сервісів і швидкості з'єднання), але і процесом виводу на ринок. Компанія Motorola створює оператора Nextel, і вмудряється, за допомогою уряду, отримати значну частину частотного діапазону 800 МГц, зайняту на той момент масою комерційних операторів LTR. Вбивається відразу два зайці одним пострілом: забезпечується безпрецедентний за швидкістю розвиток покриття території США, всі теоретичні оператори-конкуренти переміщаються в менш цікавий діапазон 400 Мгц. У серпні 1995 були затверджені останні документи за проектом APCO 25, що регламентує створення цифрових транкингових систем для «mission critical communication systems». В цей же час європейський інститут ETSI публікує першу версію специфікацій системи TETRA. Опрацювання виявилося дуже глибоким і, мабуть, вперше в Європі створюється конкурентне американським системам рішення, що враховує перш за все європейські особливості.

Проте всі перераховані вище рішення були доступні лише в розвинених країнах. У колишньому СРСР, в країнах Азії створився якийсь вакуум, який рано чи пізно мав бути заповнений. Якісний розвиток конвенціональних радіостанцій дозволив інженерам запропонувати за допомогою додаткових логічних модулів звичайному радіо імітувати роботу транкового. Таким чином почали з'являтися псевдотранкінгові системи типа Lancer, E-Trunk, але справжнього успіху змогла добитися лише компанія Selectone зі своєю пропозицією SmarTrunk. Ідея виявилася настільки успішною, що застосувавши цифровий протокол управління компанія створює одне з найуспішніших рішень – SmarTrunk II. Робота системи практично повністю копіювала функції повноцінних транкингових систем, а в простоті телефонного інтерконнекта навіть дещо перевершувала. Більш того, в загальній класифікації практично не згадують несерйозне слово «псевдотранк», а кажуть система з децентралізованним управлінням. Наприкінці 90-х системи SmarTunk II були практично у всіх великих містах нашої країни, більш того вони вмудрилися конкурувати з аналоговими стільниковими системами в телефонії. Але це швидше був курйоз від убогості, чим досягнення.

У 2000-х робота всіх основних виробників була направлена на подальший розвиток існуючих цифрових систем, націлена, перш за все, на збільшення швидкості передачі даних (TEDS на базі TETRA, WiDEN на базі iDEN). Події 11 вересня в Америці підштовхнули розвиток цифрового транкінгу у всьому світі (не у Україні), оскільки стільникові мережі продемонстрували свою повну неспроможність в критичних ситуаціях. Більшість розвинених країн мають сьогодні національне покриття транкинговимі системами.

Розробка в середині 2000-х двох нових стандартів цифрових стандартів конвенціонального радіозв'язку DMR та NXDN просто не залишила розробникам іншого виходу, як зайнятися створенням транкингових систем на базі цих стандартів. Прогрес не змусив себе довго чекати. Нові рішення посипалися як з рогу достатку: Сapacity Plus, Linked Capasity Plus, Connect Plus від Motorola, NEXEDGE від Kenwood, IDAS від Icom. Ці рішення зайняли нішу регіональних, корпоративних і локальних рішень, витіснивши ТETR’у і APCO25 в область глобальних, національних систем. Треба зауважити що правова підтримка з боку ETSI, масове виробництво обладнання лідерами ринку - Motorola, Hytera зробила стандарт DMR практично основним в галузі професійного радіозв'язку.

З розвитком мобільних мереж загального користування, впровадження широкополосного бездротового інтернету дало поштовх для розвитку для розвитку POC сервісів та пристроїв (PTT Over Cellular) які можуть імітувати системи професійного зв'язку у досить зручний для користувача спосіб. Однак їх треба розглядати як хороше доповненя професійних систем а не як їхню заміну. Прекрfсний приклад - рішення Wave, термінали LEX від Motorola. Зростає кількість партнерських розробок, на кшталт Linx (Safe Mobile) TRBO Net (Neocom) та інші...